ТЕМА. Українські народні думи. Кобзарі та лірники. Національна капела бандуристів України (24.09.2020)
1.Підготувати доповідь про бандуристів, кобзарів та лірників
2.ТЛ.:дума(записати визначення у зошит)
3.Опрацювати матеріал підручника на ст.24-26
ТЕМА. Дума "Маруся Богуславка". Морально-етичні проблеми у творі.(30.09.2020)
Буктрейлер "Дума про Марусю Богуславку"
1.Прочитати думу
2.Виконати тестові завдання на ст.31
ТЕМА.УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.НАРОДНІ ДУМИ :"САМІЙЛО КІШКА", "ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ".(01.10.2020)
Домашнє завдання (01.10.2020):
1.Прочитати думу (на вибір)
2.Написати доповідь на прочитану думу
ТЕМА. ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ (КІНЦЯ ХХ-ПОЧАТКУ ХХІ СТ.) ВАСИЛЬ ГЕРАСИМЮК ("ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ"),ІВАН МАЛКОВИЧ ("ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ")...(13.01-14.01.2021)
ТЛ: ІСТОРИЧНІ ПІСНІ
ТЕМА. Урок позакласного читання. Наталена Королева.
Іван Карпенко-Карий хронологічна таблиця 29 вересня 1845 – народився Іван Карпович Тобілевич в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі. (псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля»). 1859 р. – працює писарчуком станового приставу в містечку Мала Виска, пізніше — канцеляристом міської управи. 1864 — на службі в повітовому суді. 1865 — переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського, публікував літературно-критичні статті, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича. 1870 — одружився з Надією Тарковською (у них було 3 дітей). Як посаг отримав родинний хутір Тарковських. 1881 — втратив дружину Надію, наступного року померла дочка Галина. 1883 — оповідання «Новобранець» (під псевдонімом Гнат Карий). За неблагонадійність був звільнений із посади секретаря поліції. Вступив до театральної трупи М. Старицького. 1883 — одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького (мали 2 спільних дітей). 1884 — заарештований і засланий до Новочеркаська. Працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню. У засланні написав першу драму «Чабан» («Бурлака»), а також п’єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна». 1886–1887 — п’єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля». 1886 — вийшов перший «Збірник драматичних творів» І. Карпенка-Карого. 1887 — отримавши дозвіл на звільнення, повернувся з дружиною Софією в Україну. 1888 — з І.Карпенка-Карого зняли гласний нагляд. Він вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата — Панаса Саксаганського. 1890 — вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч». 1897 — склав записку до з’їзду сценічних діячів у Москві, присвячену переслідуванню українського театру, яку з трибуни з’їзду виголосив Панас Саксаганський. 1899 — «Сава Чалий», присвячену подіям гайдамаччини 18 століття. 1900–1904 — створив власну трупу, п’єси «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море». 1906 — захворів, залишив сцену й виїхав на лікування до Берліна. 15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування; поховано його на хуторі Надія.
Театр корифеїв
Опис
Корифеї українського театру
Іван Карпенко- Карий "Сто тисяч"
Домашнє завдання (21.01.2021):1. Прочитати біографію І.Карпенка-Карого, зробити конспект в зошиті.
2.Переглянути інформацію в блозі.
3.Прочитати трагікомедію "Сто тисяч" або прослухати аудіокнигу .
4.Записати в зошит визначення з теорії літератури(драматичний твір, комедія, трагікомедія).
ТЕМА. Урок літератури рідного краю. Ознайомлення з творчістю письменників-земляків. (10.02.2021)
"Ніч перед боєм"
4.Переглянути фільм
Савка і Платон — звичайні українські селяни, що перевозять через річку Десну бійців, які відступали під натиском нацистських військ. Ось яким змальовує автор одного із старих: „Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна... стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак“. Красивим та непохитним змальовує автор діда Платона: „Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас“. І хоча зовні вони спокійні, розважливі й стримані, проте відчувається, що всім серцем переживають поразку воїнів: „По сухому темному лицю текли сльози і падали в Десну“.
Діди — носії великого життєвого досвіду, мудрості, розважності. Мова персонажів насичена просторічними елементами. Висміюючи боягузів і панікерів, старі використовують форму удаваного нерозуміння: „Щось ви, хлопці, не той, не як його, не туди неначе йдете“. Звучать їхні спогади про синів Левка і Демида: „Коли б оце Левко із своїм полком та був тут, той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиям, по шиям!..“ „Отакий і мій Демид. Його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить. Куди твоє діло!“
Осудливі слова старих рибалок для тих, хто відступав, були образливими. Можливо, не завжди справедливо й не на адресу дорікають воїнам, одягненим у нове та часом позбавленим сили духу, але скільки гіркої правди й болю в їхніх словах! Своїми розмовами старі запалюють вогонь ненависті до ворогів Вітчизни в серцях молодих воїнів, пробуджують у них віру в перемогу: „Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!“
Самі діди спокійно ставляться до смерті. „Кому на війні судилося вмерти — так не викрутишся“, — говорить старий Савка. Вони доводять, що вміють не лише дорікати. Платон та Савка — справжні патріоти, бо ладні віддати за Батьківщину життя. Петро Колодуб довідується про загибель старих: виявилося, що вони перекинули човна з нацистськими вояками й самі загинули у хвилях Десни разом із ними.
Домашнє завдання:(04.03.2021)
1.Прочитати твір "Ніч перед боєм"
2.Знати зміст. Вміти переказувати
3.Записати в зошиті характеристику образів (діда Платона і діда Савки)
4.Опрацювати матеріал у підручнику і в блозі
Тема. Ніна Бічуя. "Шпага Славка Беркути" - повість про школу й проблеми дорослішання. Особливості композиції твору. (10.03.2021)
Немає коментарів:
Дописати коментар